1. Словник української мови Грінченка

облагодити

Обла́годити, -джу, -диш

гл.

1) Поправить, починить.

2) Приготовить. Вже й сани облагодив, а снігу й досі нема.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. облагодити — обла́годити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. облагодити — [облагодиетие] -оджу, -диеш; нак. -дие, -д'іт' Орфоепічний словник української мови
  3. облагодити — див. облагоджувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. облагодити — ОБЛА́ГОДИТИ див. обла́годжувати. Словник української мови у 20 томах
  5. облагодити — обкрути́ти (обла́годити, оброби́ти і т. ін.) ді́льце́ (рідше ді́ло, спра́ву). Вигідно здійснити, уладнати що-небудь; спритно, вміло досягти успіху в чомусь. Вийшовши з хати Онисі, Корній Корито, занепокоєний, зупинився на вулиці. Фразеологічний словник української мови
  6. облагодити — ОБЛАДНА́ТИ (ладнаючи, споруджуючи що-небудь, пристосувати для певної мети), ОПОРЯДИ́ТИ, УЛАШТУВА́ТИ (ВЛАШТУВА́ТИ), УСТАТКУВА́ТИ, ОБЛАГОДИТИ розм., ОПОРЯДКУВА́ТИ рідше. — Недок. Словник синонімів української мови
  7. облагодити — ОБЛА́ГОДИТИ див. обла́годжувати. Словник української мови в 11 томах