1. Орфоепічний словник української мови

облагодити

обла́годити

[облагодиетие]

-оджу, -диеш; нак. -дие, -д'іт'

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. облагодити — обла́годити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. облагодити — див. облагоджувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. облагодити — ОБЛА́ГОДИТИ див. обла́годжувати. Словник української мови у 20 томах
  4. облагодити — обкрути́ти (обла́годити, оброби́ти і т. ін.) ді́льце́ (рідше ді́ло, спра́ву). Вигідно здійснити, уладнати що-небудь; спритно, вміло досягти успіху в чомусь. Вийшовши з хати Онисі, Корній Корито, занепокоєний, зупинився на вулиці. Фразеологічний словник української мови
  5. облагодити — ОБЛАДНА́ТИ (ладнаючи, споруджуючи що-небудь, пристосувати для певної мети), ОПОРЯДИ́ТИ, УЛАШТУВА́ТИ (ВЛАШТУВА́ТИ), УСТАТКУВА́ТИ, ОБЛАГОДИТИ розм., ОПОРЯДКУВА́ТИ рідше. — Недок. Словник синонімів української мови
  6. облагодити — ОБЛА́ГОДИТИ див. обла́годжувати. Словник української мови в 11 томах
  7. облагодити — Обла́годити, -джу, -диш гл. 1) Поправить, починить. 2) Приготовить. Вже й сани облагодив, а снігу й досі нема. Словник української мови Грінченка