облагодити
ОБЛАДНА́ТИ (ладнаючи, споруджуючи що-небудь, пристосувати для певної мети), ОПОРЯДИ́ТИ, УЛАШТУВА́ТИ (ВЛАШТУВА́ТИ), УСТАТКУВА́ТИ, ОБЛАГОДИТИ розм., ОПОРЯДКУВА́ТИ рідше. — Недок.: обла́днувати, опоря́джувати, опоряджа́ти, улашто́вувати (влашто́вувати), устатко́вувати, обла́годжувати, опорядко́вувати. (Ніна:) Будівельники нам майстерні мають обладнувати (Л. Дмитерко); Опоряджаючи робочі приміщення, слід брати до уваги здатність кольору викликати втому зорового аналізатора (з журналу); Щоб почувала (невістка) себе вільніше, вони опорядили їй з комори хатину, прорубавши в ній вікно (В. Кучер); Я влаштував майстерню у себе на квартирі і в ній працював три роки (О. Довженко); Історія почалася 20 вересня 1931 року, коли бригада Яремчука дала слово устаткувати кисневу станцію і висунула зустрічний план (М. Трублаїні); Якби сам Яким Макуха увесь порядок у своєму господарстві давав, то швидко у нього.. і в кімнаті, що для проїжджаючих облагодив, горобці цвірінькали (Г. Квітка-Основ'яненко); Ми й тут лісову хатку опорядкували собі гарненько (Марко Вовчок). — Пор. осна́щувати.
Значення в інших словниках
- облагодити — обла́годити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- облагодити — [облагодиетие] -оджу, -диеш; нак. -дие, -д'іт' Орфоепічний словник української мови
- облагодити — див. облагоджувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- облагодити — ОБЛА́ГОДИТИ див. обла́годжувати. Словник української мови у 20 томах
- облагодити — обкрути́ти (обла́годити, оброби́ти і т. ін.) ді́льце́ (рідше ді́ло, спра́ву). Вигідно здійснити, уладнати що-небудь; спритно, вміло досягти успіху в чомусь. Вийшовши з хати Онисі, Корній Корито, занепокоєний, зупинився на вулиці. Фразеологічний словник української мови
- облагодити — ОБЛА́ГОДИТИ див. обла́годжувати. Словник української мови в 11 томах
- облагодити — Обла́годити, -джу, -диш гл. 1) Поправить, починить. 2) Приготовить. Вже й сани облагодив, а снігу й досі нема. Словник української мови Грінченка