1. Словник української мови Грінченка

облоки

Обло́ки, -ків

м. мн. = оболоки. Буйний вітер, розгонь хмари, облоки очисть. Чуб. V. 2. Сидить Господь Ісус Христос на святих облоках. Грин. ІІІ. 148.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. облоки — -ів, мн., заст. Небесна блакить. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. облоки — ОБЛО́КИ, ів, мн., заст., поет. Те саме, що піднебе́сся. Буйний вітер, розгонь [розжени] хмари, облоки очисть (П. Чубинський). Словник української мови у 20 томах