облоки
обло́ки
-ів, мн., заст.
Небесна блакить.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- облоки — ОБЛО́КИ, ів, мн., заст., поет. Те саме, що піднебе́сся. Буйний вітер, розгонь [розжени] хмари, облоки очисть (П. Чубинський). Словник української мови у 20 томах
- облоки — Обло́ки, -ків м. мн. = оболоки. Буйний вітер, розгонь хмари, облоки очисть. Чуб. V. 2. Сидить Господь Ісус Христос на святих облоках. Грин. ІІІ. 148. Словник української мови Грінченка