облоки

обло́ки

-ів, мн., заст.

Небесна блакить.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. облоки — ОБЛО́КИ, ів, мн., заст., поет. Те саме, що піднебе́сся. Буйний вітер, розгонь [розжени] хмари, облоки очисть (П. Чубинський). Словник української мови у 20 томах
  2. облоки — Обло́ки, -ків м. мн. = оболоки. Буйний вітер, розгонь хмари, облоки очисть. Чуб. V. 2. Сидить Господь Ісус Христос на святих облоках. Грин. ІІІ. 148. Словник української мови Грінченка