облоки
ОБЛО́КИ, ів, мн., заст., поет.
Те саме, що піднебе́сся.
Буйний вітер, розгонь [розжени] хмари, облоки очисть (П. Чубинський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
ОБЛО́КИ, ів, мн., заст., поет.
Те саме, що піднебе́сся.
Буйний вітер, розгонь [розжени] хмари, облоки очисть (П. Чубинський).