1. Словник української мови Грінченка

облуд

Облуд, -да

м. Названіе злого духа. Чуб. І. 191.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. облуд — -а, ч., міф. Назва злого духа. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. облуд — ОБЛУ́Д, а, ч., заст. Злий дух. * Образно. Ілиш Юр ходив облудом, ніким не любимий, нікому не потрібний (Г. Хоткевич). Словник української мови у 20 томах