обмітка

Обмітка, -ки

ж. = обметиця 2. Шух. І. 170.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обмітка — -и, ж., зах. Те саме, що обметиця. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. обмітка — ОБМІ́ТКА¹, и, ж. Те саме, що обме́тиця¹. – Що воно таке, питаєш? На обмітки, на обмітки, Романе, іде якась жменя зерна, – засміявся Корнюша (М. Стельмах). ОБМІ́ТКА², и, ж. Те саме, що обме́тиця². Відповідно до призначення, одягові вироби вишивали .. Словник української мови у 20 томах