обмітка
ОБМІ́ТКА¹, и, ж.
Те саме, що обме́тиця¹.
– Що воно таке, питаєш? На обмітки, на обмітки, Романе, іде якась жменя зерна, – засміявся Корнюша (М. Стельмах).
ОБМІ́ТКА², и, ж.
Те саме, що обме́тиця².
Відповідно до призначення, одягові вироби вишивали .. стебнівкою, плетінкою, обміткою (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me