оброслий

Оброслий, -а, -е

Обросшій.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оброслий — обро́слий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. оброслий — -а, -е. Дієприкм. акт. теп. ч. до обрости. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. оброслий — ОБРО́СЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до обрости́. Вони надибали степову криничку, джерело, що ледве сльозило й виповняло природну западинку, оброслу травою (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  4. оброслий — ОБРО́СЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до обрости́. Вони надибали степову криничку, джерело, що ледве сльозило й виповняло природну западинку, оброслу травою (М. Словник української мови у 20 томах