оброслий
Оброслий, -а, -е
Обросшій.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- оброслий — обро́слий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- оброслий — -а, -е. Дієприкм. акт. теп. ч. до обрости. Великий тлумачний словник сучасної мови
- оброслий — ОБРО́СЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до обрости́. Вони надибали степову криничку, джерело, що ледве сльозило й виповняло природну западинку, оброслу травою (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
- оброслий — ОБРО́СЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до обрости́. Вони надибали степову криничку, джерело, що ледве сльозило й виповняло природну западинку, оброслу травою (М. Словник української мови у 20 томах