оброслий

обро́слий

-а, -е.

Дієприкм. акт. теп. ч. до обрости.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оброслий — обро́слий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. оброслий — ОБРО́СЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до обрости́. Вони надибали степову криничку, джерело, що ледве сльозило й виповняло природну западинку, оброслу травою (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  3. оброслий — ОБРО́СЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до обрости́. Вони надибали степову криничку, джерело, що ледве сльозило й виповняло природну западинку, оброслу травою (М. Словник української мови у 20 томах
  4. оброслий — Оброслий, -а, -е Обросшій. Словник української мови Грінченка