оброслий
обро́слий
-а, -е.
Дієприкм. акт. теп. ч. до обрости.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- оброслий — обро́слий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- оброслий — ОБРО́СЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до обрости́. Вони надибали степову криничку, джерело, що ледве сльозило й виповняло природну западинку, оброслу травою (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
- оброслий — ОБРО́СЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до обрости́. Вони надибали степову криничку, джерело, що ледве сльозило й виповняло природну западинку, оброслу травою (М. Словник української мови у 20 томах
- оброслий — Оброслий, -а, -е Обросшій. Словник української мови Грінченка