1. Орфографічний словник української мови

оброслий

обро́слий

дієприкметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оброслий — -а, -е. Дієприкм. акт. теп. ч. до обрости. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. оброслий — ОБРО́СЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до обрости́. Вони надибали степову криничку, джерело, що ледве сльозило й виповняло природну западинку, оброслу травою (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  3. оброслий — ОБРО́СЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до обрости́. Вони надибали степову криничку, джерело, що ледве сльозило й виповняло природну западинку, оброслу травою (М. Словник української мови у 20 томах
  4. оброслий — Оброслий, -а, -е Обросшій. Словник української мови Грінченка