обідання

Обідання, -ня

с. Обѣданіе. Ой снідання, обідання, гіркий мій обіде. Грин. III. 312. — Чом не обідаєш, моя душечко? — Біс тебе бери з обіданням. Чуб. V. 1133.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обідання — ОБІ́ДАННЯ, я, с. Дія за знач. обі́дати. Чом не обідаєш, моя душечко? – Біс тебе бери з обіданням! (П. Чубинський). Словник української мови у 20 томах