обідання
Обідання, -ня
с. Обѣданіе. Ой снідання, обідання, гіркий мій обіде. Грин. III. 312. — Чом не обідаєш, моя душечко? — Біс тебе бери з обіданням. Чуб. V. 1133.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обідання — ОБІ́ДАННЯ, я, с. Дія за знач. обі́дати. Чом не обідаєш, моя душечко? – Біс тебе бери з обіданням! (П. Чубинський). Словник української мови у 20 томах