обідання

ОБІ́ДАННЯ, я, с.

Дія за знач. обі́дати.

Чом не обідаєш, моя душечко? – Біс тебе бери з обіданням! (П. Чубинський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обідання — Обідання, -ня с. Обѣданіе. Ой снідання, обідання, гіркий мій обіде. Грин. III. 312. — Чом не обідаєш, моя душечко? — Біс тебе бери з обіданням. Чуб. V. 1133. Словник української мови Грінченка