обідати
ОБІ́ДАТИ, аю, аєш, недок.
Споживати їжу серед дня, між сніданням і вечерею; їсти обід.
[Сотник:] Настусю! поведи його в покої та нагодуй, бо він ще, може, й не обідав (Т. Шевченко);
Петрусь лежить на постелі, дожидає обідати товариства... (Панас Мирний);
Василинка і робить все без метушні, і мову веде неквапливо, і обідає без поспіху (О. Гончар).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обідати — обі́дати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- обідати — див. ЇСТИ; п-к -АЮЧИЙ, що обідає, звиклий <�ставши> обідати. Словник синонімів Караванського
- обідати — див. їсти Словник синонімів Вусика
- обідати — -аю, -аєш, недок. Споживати їжу серед дня, між сніданням і вечерею; їсти обід. Варити обідати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обідати — Обі́дати, -даю, -даєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- обідати — ОБІ́ДАТИ, аю, аєш, недок. Споживати їжу серед дня, між сніданням і вечерею; їсти обід. [Сотник:] Настусю! поведи його в покої та нагодуй, бо він ще, може, й не обідав (Шевч. Словник української мови в 11 томах
- обідати — Обідати, -даю, -єш гл. Обѣдать. Чи обідала, чи не обідала, аби рід одвідала. Ном. № 7274. Словник української мови Грінченка