обідати

Обідати, -даю, -єш

гл. Обѣдать. Чи обідала, чи не обідала, аби рід одвідала. Ном. № 7274.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обідати — обі́дати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обідати — див. ЇСТИ; п-к -АЮЧИЙ, що обідає, звиклий <�ставши> обідати. Словник синонімів Караванського
  3. обідати — див. їсти Словник синонімів Вусика
  4. обідати — -аю, -аєш, недок. Споживати їжу серед дня, між сніданням і вечерею; їсти обід. Варити обідати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. обідати — ОБІ́ДАТИ, аю, аєш, недок. Споживати їжу серед дня, між сніданням і вечерею; їсти обід. [Сотник:] Настусю! поведи його в покої та нагодуй, бо він ще, може, й не обідав (Т. Шевченко); Петрусь лежить на постелі, дожидає обідати товариства... Словник української мови у 20 томах
  6. обідати — Обі́дати, -даю, -даєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. обідати — ОБІ́ДАТИ, аю, аєш, недок. Споживати їжу серед дня, між сніданням і вечерею; їсти обід. [Сотник:] Настусю! поведи його в покої та нагодуй, бо він ще, може, й не обідав (Шевч. Словник української мови в 11 томах