1. Словник української мови Грінченка

обіймати

Обійма́ти, -ма́ю, -єш

сов. в. обня́ти, -німу, -меш, гл.

1) Обнимать, обнять, обхватывать, обхватить. Обніміте ж, брати мої, найменшого брата. Шевч. Одну ручку в головоньку, а другою обіймала. Лукаш. 238.

2) Охватывать, охватить. Страх 2 обняв його. Єв. Л. І. 12. Журба обняла. Чуб. V. 154. Стала їх темна нічка обіймати. АД. І. 118.

3) О водѣ: заливать, залить. Уже лужки-бережки вода й обняла. КС. 1883. II. 378.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обіймати — (ніжно охоплювати руками когось) обнімати, обгортати, пригортати. Словник синонімів Полюги
  2. обіймати — обійма́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. обіймати — (руками) обвивати, обхоплювати, пригортати, притискати до серця, стискати в обіймах; (полум 'ям) охоплювати, поймати, огортати; (- чуття) брати, ОВОЛОДІВАТИ, захоплювати, окривати, полонити; (розумом) ОСЯГАТИ; (- одяг) обтягати; (горами) оточувати, огинати; (посаду) посідати, займати. Словник синонімів Караванського
  4. обіймати — Обійняти, обнімати, обповивати, пригортати Фразеологічні синоніми: брати в обійми; виснути на шиї; обнімати за стан; обнімати за плечі; хапати в обійми; обповивати руками Словник синонімів Вусика
  5. обіймати — -аю, -аєш, недок., обійняти, обійму, обіймеш, док., перех. і без додатка. 1》 Обхоплювати кого-небудь руками чи рукою, пестячи, виражаючи ніжність, почуття дружби і т. ін. || Обхоплювати руками чи рукою що-небудь. 2》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. обіймати — ОБІЙМА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБІЙНЯ́ТИ, обійму́, обі́ймеш, док. 1. кого. Обхоплювати кого-небудь руками чи рукою, пестячи, виражаючи ніжність, почуття дружби і т. ін. Словник української мови у 20 томах
  7. обіймати — обійма́ти (обніма́ти) / обійня́ти (обня́ти) по́глядом (о́ком, очи́ма і т. ін.) кого, рідше що, перев. яким (якими). 1. Оглядати кого-, що-небудь, дивитися на когось, на щось, виявляючи почуття симпатії, любові, ніжності і т. ін. Фразеологічний словник української мови
  8. обіймати — МІСТИ́ТИ (мати в собі, в своєму складі), ВКЛЮЧА́ТИ, ОБІЙМА́ТИ (ОБНІМА́ТИ), ОХО́ПЛЮВАТИ, ХОВА́ТИ (щось зовні непомітне). — Док.: вмісти́ти (умісти́ти), включи́ти, обійня́ти, обня́ти, охопи́ти. Тут була хороша руда, яка містила в собі багато заліза (Д. Словник синонімів української мови
  9. обіймати — Обійма́ти, -ма́ю, -ма́єш; обійня́ти і обня́ти, обі́йму́ (і обніму́), обі́ймеш (і обні́меш); обійня́в і обня́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. обіймати — ОБІЙМА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБІЙНЯ́ТИ, обійму́, обі́ймеш, док., перех. і без додатка. 1. Обхоплювати кого-небудь руками чи рукою, пестячи, виражаючи ніжність, почуття дружби і т. ін. Словник української мови в 11 томах