огородець
Огоро́д, -да
м. Огородъ. Високії огороди, — капуста не родить. Чуб. V. 147. ум. огоро́дець. см. город.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- огородець — огоро́дець іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
- огородець — ОГОРО́ДЕЦЬ, дця, ч., рідко. Зменш.-пестл. до огоро́д. Сей флігель був відділений від вулиці вузеньким огородцем (І. Франко); – Думаєш ти, щоб економія платила тобі по сто карбованців на рік, і думаєш, як би купити свою хату й огородець (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах
- огородець — ОГОРО́ДЕЦЬ, дця, ч., рідко. Зменш.-пестл. до огоро́д. Сей флігель був відділений від вулиці вузеньким огородцем (Фр., VII, 1951, 355); — Думаєш ти, щоб економія платила тобі по сто карбованців на рік, і думаєш, як би купити свою хату й огородець (Стельмах, І, 1962, 507). Словник української мови в 11 томах