1. Орфографічний словник української мови

огородець

огоро́дець

іменник чоловічого роду

рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. огородець — ОГОРО́ДЕЦЬ, дця, ч., рідко. Зменш.-пестл. до огоро́д. Сей флігель був відділений від вулиці вузеньким огородцем (І. Франко); – Думаєш ти, щоб економія платила тобі по сто карбованців на рік, і думаєш, як би купити свою хату й огородець (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах
  2. огородець — ОГОРО́ДЕЦЬ, дця, ч., рідко. Зменш.-пестл. до огоро́д. Сей флігель був відділений від вулиці вузеньким огородцем (Фр., VII, 1951, 355); — Думаєш ти, щоб економія платила тобі по сто карбованців на рік, і думаєш, як би купити свою хату й огородець (Стельмах, І, 1962, 507). Словник української мови в 11 томах
  3. огородець — Огоро́д, -да м. Огородъ. Високії огороди, — капуста не родить. Чуб. V. 147. ум. огоро́дець. см. город. Словник української мови Грінченка