1. Словник української мови Грінченка

озниця

Озни́ця, -ці

ж.

1) Дыра въ крышѣ, куда дымъ выходитъ. Вх. Зн. 43.

2) Сушильня для сушенія садовыхъ овощей, устроенная частью въ землѣ, частью надъ ней. Шух. І. 110.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. озниця — -і, ж., зах. 1》 Отвір у даху для виходу диму. 2》 Сушильня для садових овочів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. озниця — ОЗНИ́ЦЯ, і, ж., діал. 1. Отвір у даху, через який виходить дим. 2. Сушарня для фруктів, частина якої міститься під землею. Ті, хто мав багато фруктів, будували спеціальну сушарню (“озницю”) (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах