озниця
ОЗНИ́ЦЯ, і, ж., діал.
1. Отвір у даху, через який виходить дим.
2. Сушарня для фруктів, частина якої міститься під землею.
Ті, хто мав багато фруктів, будували спеціальну сушарню (“озницю”) (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- озниця — -і, ж., зах. 1》 Отвір у даху для виходу диму. 2》 Сушильня для садових овочів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- озниця — Озни́ця, -ці ж. 1) Дыра въ крышѣ, куда дымъ выходитъ. Вх. Зн. 43. 2) Сушильня для сушенія садовыхъ овощей, устроенная частью въ землѣ, частью надъ ней. Шух. І. 110. Словник української мови Грінченка