окраса

Значення в інших словниках

1. окраса — окра́са іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
2. окраса — Прикраса, оздоба; (літератури) гордість, слава, п. перлина. Словник синонімів Караванського
3. окраса — -и, ж. 1》 Те, що прикрашає кого-, що-небудь, надає приємного вигляду комусь, чомусь; прикраса, оздоба. 2》 чого, перен. Предмет гордості якого-небудь середовища, колективу і т. ін. 3》 перев. мн., рідко. Змалювання кого-, чого-небудь (у розповіді і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. окраса — ОКРА́СА, и, ж. 1. Те, що прикрашає кого-, що-небудь, надає приємного вигляду комусь, чомусь; прикраса, оздоба. Ольга ввійшла в залу, де вже окрасою зали був куплений для неї гарний фортеп'ян (І. Словник української мови у 20 томах
5. окраса — ОКРА́СА чого, чия (той, що за своїми позитивними якостями, рисами є гордістю суспільства, середовища, колективу й т. ін.), ОЗДО́БА, ПРИКРА́СА, КРАСА́, СЛА́ВА підсил. Словник синонімів української мови
6. окраса — ОКРА́СА, и, ж. 1. Те, що прикрашає кого-, що-небудь, надає приємного вигляду комусь, чомусь; прикраса, оздоба. Ольга ввійшла в залу, де вже окрасою зали був куплений для неї гарний фортеп’ян [фортепіано] (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах