1. Словник синонімів української мови

окраса

ОКРА́СА чого, чия (той, що за своїми позитивними якостями, рисами є гордістю суспільства, середовища, колективу й т. ін.), ОЗДО́БА, ПРИКРА́СА, КРАСА́, СЛА́ВА підсил. Талант Амвросія Бучми міг би стати окрасою будь-якого світового театру в усі часи й епохи (з журналу); Ще в гімназії.. учителі гляділи на нього як на головну оздобу закладу (І. Франко); Дядя Ваня був прикрасою не тільки цеху, а й заводу (Ю. Яновський); З кріпосної брами вилетів гусарський полк, краса всіх кінних полків (О. Довженко); Довбуш! Слава опришківства і всієї Гуцульщини (Г. Хоткевич).

ПРИКРА́СА (те, що своєю присутністю, наявністю додає краси чомусь, прикрашає чиєсь життя, перебування десь), ОЗДО́БА, ОКРА́СА, КРАСА́, УБІ́Р (ВБІР), УБРА́ННЯ́ (ВБРА́ННЯ́), ОПРА́ВА, ОБА́РВЛЕННЯ рідше; ДЕКОРА́ЦІЯ розм., ДЕКО́Р книжн., спец. (група предметів, які прикрашають собою щось). Радісною червоною плямою де-не-де тут дикий мак — єдина прикраса цих гірських уступів (О. Донченко); Як сонце є окрасою і оздобою всього неба, так благородство є сяйвом і ореолом усякої іншої чесноти (переклад М. Лукаша); Йому хотілося доторкнутися до неї (ромашки) хоч пальцем. Але він утримався, щоб не збити з неї росички, не зняти дорогої краси, дарованої природою (Григорій Тютюнник); Я бачу знов вас, рідні гори! Внизу в лісах Донець блищить В своїм одвічному уборі (М. Чернявський); Кожен місяць, кожну пору на землі нове вбрання (Н. Забіла); Городами проходжу я до ставу, Що ліг в яру, як велетенське скло. З квіток і зілля має він оправу, І голубе пливе над ним тепло (М. Рильський); Письменник не протоколює мову, а очищає її від шлаку, відтворює образну народну систему, стрій, обарвлення тощо (К. Гордієнко); Сучасні будівничі покликані проектувати міста, які неодмінно уособлюватимуть.. суттєві елементи — живі барви декору (М. Рудь).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. окраса — окра́са іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. окраса — Прикраса, оздоба; (літератури) гордість, слава, п. перлина. Словник синонімів Караванського
  3. окраса — -и, ж. 1》 Те, що прикрашає кого-, що-небудь, надає приємного вигляду комусь, чомусь; прикраса, оздоба. 2》 чого, перен. Предмет гордості якого-небудь середовища, колективу і т. ін. 3》 перев. мн., рідко. Змалювання кого-, чого-небудь (у розповіді і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. окраса — ОКРА́СА, и, ж. 1. Те, що прикрашає кого-, що-небудь, надає приємного вигляду комусь, чомусь; прикраса, оздоба. Ольга ввійшла в залу, де вже окрасою зали був куплений для неї гарний фортеп'ян (І. Словник української мови у 20 томах
  5. окраса — ОКРА́СА, и, ж. 1. Те, що прикрашає кого-, що-небудь, надає приємного вигляду комусь, чомусь; прикраса, оздоба. Ольга ввійшла в залу, де вже окрасою зали був куплений для неї гарний фортеп’ян [фортепіано] (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  6. окраса — Окраса, -си ж. Украшеніе; прикраса. В Кам'янці хвала Богу устала, окраса церкви упала. Гол. І. 31. Словник української мови Грінченка