окурити

Окури́ти, -рю́, -риш

гл. = обкурити.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. окурити — окури́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. окурити — див. окурювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. окурити — ОКУРИ́ТИ див. оку́рювати. Словник української мови у 20 томах
  4. окурити — ОКУРИ́ТИ див. оку́рювати. Словник української мови в 11 томах