оса

Оса, -си

ж. Оса, Vespa. Уїдливе як оса. посл.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оса — оса́ іменник жіночого роду, істота * Але: дві, три, чотири оси́ Орфографічний словник української мови
  2. оса — -и, ж. Чорна з жовтими поперечними смужками перетинчастокрила комаха, що жалить, як бджола. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. оса — ОСА́, и́, ж. Чорна з жовтими поперечними смужками перетинчастокрила комаха, що жалить. Суворо зводиться [кипарис] в мінливі небеса, – А тут, внизу, квітки, янтарна тут оса (М. Словник української мови у 20 томах
  4. оса — И, ж., комп. Операційна система. Від абревіатури ОС — «операційна система». Саня, в тому ж і проблема. Маленьке питання: чому на двох різних компах, з двома різними осами? (Інтернет). Словник сучасного українського сленгу
  5. оса — як (мов, на́че і т. ін.) оса́. 1. Сердитий, роздратований і т. ін. Чогось вона сьогодні, як оса. Не підступитися (З газети). 2. зі сл. лі́зти, вчепи́тися, рої́тися і т. ін. В’їдливо, невідступно (переслідувати, дошкуляти, набридати і т. ін. кому-небудь). Фразеологічний словник української мови
  6. оса — Оса́, оси́, осі́; о́си, ос Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. оса — ОСА́, и́, ж. Чорна з жовтими поперечними смужками перетинчастокрила комаха, що жалить, як бджола. Чмель виніс з катраги миску свіжого щільника, де копошилося з десяток чорно-жовтих ос (Тулуб, Людолови, II, 1957, 251); *У порівн. Словник української мови в 11 томах