осоння

Значення в інших словниках

1. осоння — осо́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
2. осоння — ОСОННЯ – ПІДСОННЯ Осоння. Незатінене місце, що освітлюється й обігрівається сонцем. Виїхали вони тільки о дев’ятій, коли на осонні вже стало жарко (З. Літературне слововживання
3. осоння — Відсоння, пригрів, ок. припека. Словник синонімів Караванського
4. осоння — -я, осонь, -і, с., діал. 1》 Незатінене місце, що освітлюється та обігрівається сонцем. 2》 Бокова частина будівлі, освітлювана сонцем. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. осоння — Я, с. 1. Незатемнене місце, що освітлюється та обігрівається сонцем. 2. Бокова частина будівлі, освітлювана сонцем. А впораюсь — раптом вирветься Чевоним осонням, Червоною стрічкою мітяться Кола агоній. (Т.1, кн.2:36); І чиїсь порожні ступні, прокладені іще допіру, аж сині на осонні. (ЧТ: 169). Словник поетичної мови Василя Стуса
6. осоння — ОСО́ННЯ, я, с. Незатінене місце, що освітлюється та обігрівається сонцем. Виїхали вони тільки о дев'ятій, коли на осонні вже стало жарко, і за півтори години добралися до станції Озерної (З. Тулуб); Тіна виполоскала сукню, Ярославову сорочку, розвісила на кущах, на осонні (Ю. Мушкетик). Словник української мови у 20 томах
7. осоння — ОСО́ННЯ (незатінене місце, що освітлюється та підігрівається сонцем), ПІДСО́ННЯ, ПРИ́ГРІВ, ВІДСО́ННЯ. Тіна виполоскала сукню, Ярославову сорочку, розвісила на кущах, на осонні (Ю. Мушкетик); Жито половіє на підсонні, застилає колос небокрай (М. Словник синонімів української мови
8. осоння — Осо́ння, -ння, -нню, на -нні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. осоння — ОСО́ННЯ, я, с. 1. Незатінене місце, що освітлюється та обігрівається сонцем. Виїхали вони тільки о дев’ятій, коли на осонні вже стало жарко, і за півтори години добралися до станції Озерної (Тулуб, В степу.. Словник української мови в 11 томах