осоння

ОСОННЯ – ПІДСОННЯ

Осоння. Незатінене місце, що освітлюється й обігрівається сонцем. Виїхали вони тільки о дев’ятій, коли на осонні вже стало жарко (З.Тулуб); Довго спали вітри у ярах на припоні, Довго тиша гнітюча полями повзла, І стояли дерева німі на осонні, Знемагала в пилюці вечірня імла (В.Симоненко); Паня легко знайшла па ній свою улюблену гілку, на осонні, там черешні поспівали найраніше (В.Земляк); Манекени не люблять праці, їм би гріться під склом на осонні. Від неробства зрослися їм пальці І думки в них як мухи сонні (Д.Павличко).

Підсоння. 1. Те саме, що осоння. На полях, що лежали на підсонні, то тут, то там починалися роботи (С.Чорнобривець). 2. Теплий, помірний клімат; клімат узагалі. Псується, зимнішає, гострішає підсоння. Висихає земля. Вимулюється водою позбавлений опіки дерева робочий гумус (М.Грушевський); Кожний рід рослини призвичаєний до підсоння своєї батьківщини (У.Кравченко).

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. осоння — осо́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. осоння — Відсоння, пригрів, ок. припека. Словник синонімів Караванського
  3. осоння — -я, осонь, -і, с., діал. 1》 Незатінене місце, що освітлюється та обігрівається сонцем. 2》 Бокова частина будівлі, освітлювана сонцем. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. осоння — Я, с. 1. Незатемнене місце, що освітлюється та обігрівається сонцем. 2. Бокова частина будівлі, освітлювана сонцем. А впораюсь — раптом вирветься Чевоним осонням, Червоною стрічкою мітяться Кола агоній. (Т.1, кн.2:36); І чиїсь порожні ступні, прокладені іще допіру, аж сині на осонні. (ЧТ: 169). Словник поетичної мови Василя Стуса
  5. осоння — ОСО́ННЯ, я, с. Незатінене місце, що освітлюється та обігрівається сонцем. Виїхали вони тільки о дев'ятій, коли на осонні вже стало жарко, і за півтори години добралися до станції Озерної (З. Тулуб); Тіна виполоскала сукню, Ярославову сорочку, розвісила на кущах, на осонні (Ю. Мушкетик). Словник української мови у 20 томах
  6. осоння — ОСО́ННЯ (незатінене місце, що освітлюється та підігрівається сонцем), ПІДСО́ННЯ, ПРИ́ГРІВ, ВІДСО́ННЯ. Тіна виполоскала сукню, Ярославову сорочку, розвісила на кущах, на осонні (Ю. Мушкетик); Жито половіє на підсонні, застилає колос небокрай (М. Словник синонімів української мови
  7. осоння — Осо́ння, -ння, -нню, на -нні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. осоння — ОСО́ННЯ, я, с. 1. Незатінене місце, що освітлюється та обігрівається сонцем. Виїхали вони тільки о дев’ятій, коли на осонні вже стало жарко, і за півтори години добралися до станції Озерної (Тулуб, В степу.. Словник української мови в 11 томах
  9. осоння — Осоння, -ня́ с. Мѣсто освѣщаемое солнцемъ. Нѣж. у. Словник української мови Грінченка