1. Літературне слововживання

особистий

ОСОБИСТИЙ – ОСОБОВИЙ – ОСОБЛИВИЙ

Особистий. Який є власністю окремої особи, безперечно належить їй, персональний; який безпосередньо стосується певної особи; який здійснюється не через інших осіб: особисті речі, особиста охорона, особисте щастя, особисті уподобання, особистий характер, особистий нагляд.

Особовий. Який стосується особи; відкритий на окрему особу: особова назва, особове посвідчення, особовий склад, особова справа, особовий рахунок.

Особливий. Який чимось виділяється серед інших; який має спеціальне завдання, призначення: особливе значення, нічого особливого, особливий запах, особлива увага, загін особливого призначення.

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. особистий — (який створений даною особою) суб'єктивний, (належить даній особі) приватний, персональний, індивідуальний, (підпис) власноручний, (стосується її життя) інтимний, приватний, осібний. Словник синонімів Полюги
  2. особистий — особи́стий прикметник Орфографічний словник української мови
  3. особистий — Персональний, власний; (- стосунки) інтимний, приватний; (- рису) індивідуальний; (нагляд) безпосередній; (- справу) особовий. Словник синонімів Караванського
  4. особистий — -а, -е. 1》 Який є власністю окремої особи, безпосередньо належить їй; персональний, власний. Особиста власність. Особистий інтерес. Особиста вигода. 2》 Який безпосередньо стосується якої-небудь особи, пов'язаний з нею. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. особистий — ОСОБИ́СТИЙ, а, е. 1. Який є власністю окремої особи, безпосередньо належить їй; персональний, власний. – Речі свої запакуйте в ящики або в чемодани й занесіть до мене .. Я накажу Тихову, денщикові, покласти їх разом із моїми особистими речами (З. Словник української мови у 20 томах
  6. особистий — БЕЗПОСЕРЕ́ДНІЙ (який не має проміжних ланок, здійснюється без посередництва кого-, чого-небудь), ПРЯМИ́Й, ОСОБИ́СТИЙ (при контактах людей); ПРАКТИ́ЧНИЙ (який здійснюється безпосередньо, на ділі). — Ви.. Словник синонімів української мови
  7. особистий — Особи́стий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. особистий — ОСОБИ́СТИЙ, а, е. 1. Який є власністю окремої особи, безпосередньо належить їй; персональний, власний. — Речі свої запакуйте в ящики або в чемодани й занесіть до мене.. Словник української мови в 11 томах
  9. особистий — Особистий, -а, -е Личный. Словник української мови Грінченка