1. Словник української мови Грінченка

острішок

Острішок, -шка

м.

1) Нижній край соломенной крыши на постройкѣ.

2) Родъ крыши положенной поверхъ плетня. Чуб. V. 593. Усі кури на сідалі, півень на острішку. н. п.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. острішок — острі́шок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. острішок — Стріха, острішшя, (над тином) <�солом'яний> дашок; мн. ОСТРІШКИ (брів) віхтики, щетина. Словник синонімів Караванського
  3. острішок — -шка, ч. 1》 Нижній край солом'яної або очеретяної покрівлі, що нависає над стіною; стріха. 2》 заст. Солом'яний дашок на загаті, над тином і т. ін. 3》 перен. Навислі краї (густих брів, вусів, волосся). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. острішок — ОСТРІ́ШОК, шка, ч. 1. Нижній край солом'яної або очеретяної покрівлі, що нависає над стіною; стріха. Дівка повела повагом очима від сохи до сохи, від землі до острішка, по хаті й тяжко зітхнула (Л. Словник української мови у 20 томах
  5. острішок — ОСТРІ́ШОК (навислі краї густих брів, вусів, волосся), ОСТРІ́ШКИ мн., ОСТРІ́ШШЯ, СТРІ́ХА. Дві западини очей були темні, як ніч! На них звисали острішки брів (П. Словник синонімів української мови
  6. острішок — Острі́шок, -шка, на -шку; -рі́шки, -шків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. острішок — ОСТРІ́ШОК, шка, ч. 1. Нижній край солом’яної або очеретяної покрівлі, що нависав над стіною; стріха. Дівка повела повагом очима від сохи до сохи, від землі до острішка, по хаті й тяжко зітхнула (Л. Янов. Словник української мови в 11 томах
  8. острішок — Напіввальма, трикутний за формою схил даху. Архітектура і монументальне мистецтво