1. Словник синонімів української мови

острішок

ОСТРІ́ШОК (навислі краї густих брів, вусів, волосся), ОСТРІ́ШКИ мн., ОСТРІ́ШШЯ, СТРІ́ХА. Дві западини очей були темні, як ніч! На них звисали острішки брів (П. Панч); На цю мову підвелося кілька голів, а серед них острішкувато стрижена голова отамана рязанців. Під острішшям лежала ганчір'яна пов'язка через чоло (І. Ле); Цей високий темно-русявий юнак, ..з шевченківськими очима, глибоко схованими під стріхами густих брів, був відомий своїм товаришам як.. неговірка людина (П. Загребельний).

СТРІ́ХА (нижній край солом'яної або очеретяної покрівлі, що нависає над стіною), ОСТРІ́ШОК, ОСТРІ́ШШЯ рідше. Хата ця низько усунулася в землю, стріха понахилялася на самі вікна (Панас Мирний); — Лишень здалося би, — каже (Аниця), — острішок поправити, бо завсігди затікає (Лесь Мартович).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. острішок — острі́шок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. острішок — Стріха, острішшя, (над тином) <�солом'яний> дашок; мн. ОСТРІШКИ (брів) віхтики, щетина. Словник синонімів Караванського
  3. острішок — -шка, ч. 1》 Нижній край солом'яної або очеретяної покрівлі, що нависає над стіною; стріха. 2》 заст. Солом'яний дашок на загаті, над тином і т. ін. 3》 перен. Навислі краї (густих брів, вусів, волосся). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. острішок — ОСТРІ́ШОК, шка, ч. 1. Нижній край солом'яної або очеретяної покрівлі, що нависає над стіною; стріха. Дівка повела повагом очима від сохи до сохи, від землі до острішка, по хаті й тяжко зітхнула (Л. Словник української мови у 20 томах
  5. острішок — Острі́шок, -шка, на -шку; -рі́шки, -шків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. острішок — ОСТРІ́ШОК, шка, ч. 1. Нижній край солом’яної або очеретяної покрівлі, що нависав над стіною; стріха. Дівка повела повагом очима від сохи до сохи, від землі до острішка, по хаті й тяжко зітхнула (Л. Янов. Словник української мови в 11 томах
  7. острішок — Напіввальма, трикутний за формою схил даху. Архітектура і монументальне мистецтво
  8. острішок — Острішок, -шка м. 1) Нижній край соломенной крыши на постройкѣ. 2) Родъ крыши положенной поверхъ плетня. Чуб. V. 593. Усі кури на сідалі, півень на острішку. н. п. Словник української мови Грінченка