1. Словник української мови Грінченка

оточуватися

Оточатися, -чаюся, -єшся, оточуватися, -чуюся, -єшся

сов. в. оточи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. Окружать, окружить себя.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оточуватися — ото́чуватися дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. оточуватися — [оточуватиес'а] -уйеіц':а, -уйуц':а Орфоепічний словник української мови
  3. оточуватися — -уюся, -уєшся, рідко оточатися, -аюся, -аєшся, недок., оточитися, оточуся, оточишся, док. 1》 Оточувати себе ким-, чим-небудь. 2》 Ставати, виявлятися оточеним ким-, чим-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. оточуватися — ОТО́ЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, рідко ОТОЧА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ОТОЧИ́ТИСЯ, оточу́ся, ото́чишся, док. 1. Оточувати себе ким-, чим-небудь. Випливуть в море човни, і місто оточиться муром (М. Зеров). 2. Ставати, виявлятися оточеним ким-, чим-небудь. Словник української мови у 20 томах
  5. оточуватися — ОТО́ЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, рідко ОТОЧА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ОТОЧИ́ТИСЯ, оточу́ся, ото́чишся, док. 1. Оточувати себе ким-, чим-небудь. Випливуть в море човни, і місто оточиться муром (Зеров, Вибр., 1966, 212). Словник української мови в 11 томах