офіра

Значення в інших словниках

1. офіра — Офі́ра: — жертва [44-2] Словник з творів Івана Франка
2. офіра — офі́ра іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
3. офіра — див. ЖЕРТВА. Словник синонімів Караванського
4. офіра — -и, ж., рідко. Те саме, що жертва. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. офіра — И, ж., рідко. Те саме, що жертва. ...порив нас відроджує і кличе перелітати смертне узграниччя, аби в пекельний вечора опал крилом сягнути — в лоно самоспалень до молодих і радісних офір. (ЧТ:85). Словник поетичної мови Василя Стуса
6. офіра — ОФІ́РА, и, ж. Те саме, що же́ртва. [Дон Жуан:] Ні, ніколи я не візьму її [обручки]. Носіть її або мадонні дайте на офіру, як хочете (Леся Українка); За нею з виглядом невинної офіри сунулась Маріцца, а позаду і Йон (М. Словник української мови у 20 томах
7. офіра — ЖЕ́РТВА (про релігійний обряд — предмет або жива істота, що приноситься як дар богам), ОФІ́РА рідше. (Гелен:) Жриця мусить вміти в потребі всяку жертву заколоти рукою власною (Леся Українка); Кращих ягнят із хліва я на офіру віддам (М. Зеров). Словник синонімів української мови
8. офіра — Офі́ра, -ри, -рі; офі́ри, офі́р Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. офіра — ОФІ́РА, и, ж., рідко. Те саме, що же́ртва. [Дон Жуан:] Ні, ніколи я не візьму її [обручки]. Носіть її або мадонні дайте на офіру, як хочете (Л. Укр., III, 1952, 373); За нею з виглядом невинної офіри сунулась Маріцца, а позаду і Йон (Коцюб. Словник української мови в 11 томах