офіра
офі́ра
И, ж., рідко. Те саме, що жертва.
...порив нас відроджує і кличе
перелітати смертне узграниччя,
аби в пекельний вечора опал
крилом сягнути — в лоно самоспалень
до молодих і радісних офір. (ЧТ:85).
Джерело:
Словник поетичної мови Василя Стуса
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- офіра — Офі́ра: — жертва [44-2] Словник з творів Івана Франка
- офіра — офі́ра іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
- офіра — див. ЖЕРТВА. Словник синонімів Караванського
- офіра — -и, ж., рідко. Те саме, що жертва. Великий тлумачний словник сучасної мови
- офіра — ОФІ́РА, и, ж. Те саме, що же́ртва. [Дон Жуан:] Ні, ніколи я не візьму її [обручки]. Носіть її або мадонні дайте на офіру, як хочете (Леся Українка); За нею з виглядом невинної офіри сунулась Маріцца, а позаду і Йон (М. Словник української мови у 20 томах
- офіра — ЖЕ́РТВА (про релігійний обряд — предмет або жива істота, що приноситься як дар богам), ОФІ́РА рідше. (Гелен:) Жриця мусить вміти в потребі всяку жертву заколоти рукою власною (Леся Українка); Кращих ягнят із хліва я на офіру віддам (М. Зеров). Словник синонімів української мови
- офіра — Офі́ра, -ри, -рі; офі́ри, офі́р Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- офіра — ОФІ́РА, и, ж., рідко. Те саме, що же́ртва. [Дон Жуан:] Ні, ніколи я не візьму її [обручки]. Носіть її або мадонні дайте на офіру, як хочете (Л. Укр., III, 1952, 373); За нею з виглядом невинної офіри сунулась Маріцца, а позаду і Йон (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
- офіра — Офіра, -ри ж. = охвіра. Чуб. І. 168. Словник української мови Грінченка