павун
Павун, -на
м.
1) = павич. Вх. Зн. 46.
2) Павлиное перо. Шух. І. 128.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- павун — паву́н іменник чоловічого роду діал. Орфографічний словник української мови
- павун — -а, ч., діал. Пава (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- павун — ПАВУ́Н, а́, ч., діал. Пава (у 1 знач.). Його очі блукали довго, аж спинилися на павуні, що блискотів перед двором (В. Стефаник). Словник української мови у 20 томах
- павун — ПА́ВА (птах родини фазанових), ПАВИ́Ч, ПАВИ́ЦЯ заст., ПАВИ́ЧКА розм., ПАВУ́Н діал., ПАВУ́РКА діал. Гарна пава пером, а жінка норовом (приказка); На пташиному дворі — райдужна карусель з індиків, цесарок та павичів (А. Головко); Іде як павичка (Г. Словник синонімів української мови
- павун — ПАВУ́Н, а́, ч., діал. Пава (у 1 знач.). Його очі блукали довго, аж спинилися на павуні, що блискотів перед двором (Стеф., Вибр., 1945, 156). Словник української мови в 11 томах