павун

ПАВУ́Н, а́, ч., діал. Пава (у 1 знач.).

Його очі блукали довго, аж спинилися на павуні, що блискотів перед двором (Стеф., Вибр., 1945, 156).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. павун — паву́н іменник чоловічого роду діал. Орфографічний словник української мови
  2. павун — -а, ч., діал. Пава (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. павун — ПАВУ́Н, а́, ч., діал. Пава (у 1 знач.). Його очі блукали довго, аж спинилися на павуні, що блискотів перед двором (В. Стефаник). Словник української мови у 20 томах
  4. павун — ПА́ВА (птах родини фазанових), ПАВИ́Ч, ПАВИ́ЦЯ заст., ПАВИ́ЧКА розм., ПАВУ́Н діал., ПАВУ́РКА діал. Гарна пава пером, а жінка норовом (приказка); На пташиному дворі — райдужна карусель з індиків, цесарок та павичів (А. Головко); Іде як павичка (Г. Словник синонімів української мови
  5. павун — Павун, -на м. 1) = павич. Вх. Зн. 46. 2) Павлиное перо. Шух. І. 128. Словник української мови Грінченка