1. Словник української мови Грінченка

пакінь

Пакінь, -коня

м. Плохой конь, кляча (въ сказкѣ). Рудч. Ск. II. 16.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пакінь — див. кінь Словник синонімів Вусика
  2. пакінь — ПА́КІНЬ, коня, ч. Поганий кінь; шкапа. Стрибун так зістарівся, що скидався на паконя (із журн.). Словник української мови у 20 томах