пакінь

див. кінь

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пакінь — ПА́КІНЬ, коня, ч. Поганий кінь; шкапа. Стрибун так зістарівся, що скидався на паконя (із журн.). Словник української мови у 20 томах
  2. пакінь — Пакінь, -коня м. Плохой конь, кляча (въ сказкѣ). Рудч. Ск. II. 16. Словник української мови Грінченка