1. Словник української мови Грінченка

панахидник

Панахидник, -ка

м. Служащій панихиду. Оце канючить, наче панахидники в проводи.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. панахидник — панахи́дник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. панахидник — Те саме, що канун Словник церковно-обрядової термінології
  3. панахидник — ПАНАХИ́ДНИК, а, ч. Той, хто служить панахиду. * У порівн. Оце канючить, наче панахидники в проводи (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах