панахидник

панахи́дник

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. панахидник — Те саме, що канун Словник церковно-обрядової термінології
  2. панахидник — ПАНАХИ́ДНИК, а, ч. Той, хто служить панахиду. * У порівн. Оце канючить, наче панахидники в проводи (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
  3. панахидник — Панахидник, -ка м. Служащій панихиду. Оце канючить, наче панахидники в проводи. Словник української мови Грінченка