панахидник
панахи́дник
іменник чоловічого роду, істота
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- панахидник — Те саме, що канун Словник церковно-обрядової термінології
- панахидник — ПАНАХИ́ДНИК, а, ч. Той, хто служить панахиду. * У порівн. Оце канючить, наче панахидники в проводи (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
- панахидник — Панахидник, -ка м. Служащій панихиду. Оце канючить, наче панахидники в проводи. Словник української мови Грінченка