панів

Панів, -нова, -ве

Принадлежащій барину. Ото прийшла до панової хати. Рудч. Ск.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. панів — -ова, -ове. Прикм. до пан. || Належний панові (у 1, 2 знач.). || Який перебуває в певних стосунках з паном. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. панів — ПА́НІВ, ова, ове. Прикм. до пан; належний панові (у 1, 2 знач.). Гляну в щілину, побачу панову кострубату голову, його мишачі очі – так мене страх і обійме (Панас Мирний); Був на селі вівчар Тарас; Він панових овечок пас (Л. Словник української мови у 20 томах
  3. панів — Па́нів, -нова, -нове Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. панів — ПА́НІВ, ова, ове. Прикм. до пан; належний панові (у 1, 2 знач.). Гляну в щілину, побачу панову кострубату голову, його мишачі очі — так мене страх і обійме (Мирний, III, 1954, 168); Був на селі вівчар Тарас; Він панових овечок пас (Гл., Вибр. Словник української мови в 11 томах