1. Великий тлумачний словник сучасної мови

панів

па́нів

-ова, -ове.

Прикм. до пан.

|| Належний панові (у 1, 2 знач.).

|| Який перебуває в певних стосунках з паном.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. панів — ПА́НІВ, ова, ове. Прикм. до пан; належний панові (у 1, 2 знач.). Гляну в щілину, побачу панову кострубату голову, його мишачі очі – так мене страх і обійме (Панас Мирний); Був на селі вівчар Тарас; Він панових овечок пас (Л. Словник української мови у 20 томах
  2. панів — Па́нів, -нова, -нове Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. панів — ПА́НІВ, ова, ове. Прикм. до пан; належний панові (у 1, 2 знач.). Гляну в щілину, побачу панову кострубату голову, його мишачі очі — так мене страх і обійме (Мирний, III, 1954, 168); Був на селі вівчар Тарас; Він панових овечок пас (Гл., Вибр. Словник української мови в 11 томах
  4. панів — Панів, -нова, -ве Принадлежащій барину. Ото прийшла до панової хати. Рудч. Ск. Словник української мови Грінченка