паронька
Паронька, -ки
ж. ум. отъ пара.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- паронька — па́ронька іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- паронька — -и, ж. Зменш.-пестл. до пара (див. пара I). Лебедина паронька. Великий тлумачний словник сучасної мови
- паронька — ПА́РОНЬКА, и, ж., нар.-поет. Пестл. до па́ра¹ 1, 3, 4, 7. Дві пароньки найщасливіших очей ізглянулися із собою (Марко Вовчок); Чом він [соловейко] не співа? Чи не вбито, не однято Пароньки його? (Дніпрова Чайка). Словник української мови у 20 томах
- паронька — ПА́РОНЬКА, и, ж., нар.-поет. Пестл. до па́ра¹1, 3, 4, 7. Дві пароньки найщасливіших очей ізглянулися із собою (Вовчок, І, 1955, 322); Чом він [соловейко] не співа? Чи не вбито, не однято Пароньки його? (Дн. Чайка, Тв., 1960, 220). Словник української мови в 11 томах