паронька

па́ронька

-и, ж.

Зменш.-пестл. до пара (див. пара I). Лебедина паронька.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. паронька — па́ронька іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. паронька — ПА́РОНЬКА, и, ж., нар.-поет. Пестл. до па́ра¹ 1, 3, 4, 7. Дві пароньки найщасливіших очей ізглянулися із собою (Марко Вовчок); Чом він [соловейко] не співа? Чи не вбито, не однято Пароньки його? (Дніпрова Чайка). Словник української мови у 20 томах
  3. паронька — ПА́РОНЬКА, и, ж., нар.-поет. Пестл. до па́ра¹1, 3, 4, 7. Дві пароньки найщасливіших очей ізглянулися із собою (Вовчок, І, 1955, 322); Чом він [соловейко] не співа? Чи не вбито, не однято Пароньки його? (Дн. Чайка, Тв., 1960, 220). Словник української мови в 11 томах
  4. паронька — Паронька, -ки ж. ум. отъ пара. Словник української мови Грінченка