1. Словник української мови у 20 томах

паронька

ПА́РОНЬКА, и, ж., нар.-поет.

Пестл. до па́ра¹ 1, 3, 4, 7.

Дві пароньки найщасливіших очей ізглянулися із собою (Марко Вовчок);

Чом він [соловейко] не співа? Чи не вбито, не однято Пароньки його? (Дніпрова Чайка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. паронька — па́ронька іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. паронька — -и, ж. Зменш.-пестл. до пара (див. пара I). Лебедина паронька. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. паронька — ПА́РОНЬКА, и, ж., нар.-поет. Пестл. до па́ра¹1, 3, 4, 7. Дві пароньки найщасливіших очей ізглянулися із собою (Вовчок, І, 1955, 322); Чом він [соловейко] не співа? Чи не вбито, не однято Пароньки його? (Дн. Чайка, Тв., 1960, 220). Словник української мови в 11 томах
  4. паронька — Паронька, -ки ж. ум. отъ пара. Словник української мови Грінченка