парубкування

Парубкува́ння, -ня

с. Жизнь парня.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. парубкування — парубкува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. парубкування — -я, с. Дія за знач. парубкувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. парубкування — ПАРУБКУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. парубкува́ти. Давніш, ще за часів парубкування, здавалось мені, наче у мене вовча натура, потребуюча самотини (М. Коцюбинський); Левкові чи не вперше за все парубкування стало чогось тоскно (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах
  4. парубкування — Парубкува́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. парубкування — ПАРУБКУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. парубкува́ти. Давніш, ще за часів парубкування, здавалось мені, наче у мене вовча натура, потребуюча самотини (Коцюб., III, 1956, 152); Левкові чи не вперше за все парубкування стало чогось тоскно (Стельмах, І, 1962, 531). Словник української мови в 11 томах