парубкування

парубкува́ння

-я, с.

Дія за знач. парубкувати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. парубкування — парубкува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. парубкування — ПАРУБКУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. парубкува́ти. Давніш, ще за часів парубкування, здавалось мені, наче у мене вовча натура, потребуюча самотини (М. Коцюбинський); Левкові чи не вперше за все парубкування стало чогось тоскно (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах
  3. парубкування — Парубкува́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. парубкування — ПАРУБКУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. парубкува́ти. Давніш, ще за часів парубкування, здавалось мені, наче у мене вовча натура, потребуюча самотини (Коцюб., III, 1956, 152); Левкові чи не вперше за все парубкування стало чогось тоскно (Стельмах, І, 1962, 531). Словник української мови в 11 томах
  5. парубкування — Парубкува́ння, -ня с. Жизнь парня. Словник української мови Грінченка