парубків

Парубків, -кова, -ве

Принадлежащій парню.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. парубків — -кова, -кове. Прикм. до парубок; належний парубкові. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. парубків — ПА́РУБКІВ, кова, кове. Прикм. до па́рубок; належний парубкові. По обличчю дівчининому пробігала інколи смужка не то досади, не то таємного задоволення від парубкового залицяння (М. Коцюбинський); На парубків крик і жіноче голосіння почав збігатися ярмарок (П. Панч). Словник української мови у 20 томах
  3. парубків — ПА́РУБКІВ, кова, кове. Прикм. до па́рубок; належний парубкові. По обличчю дівчининому пробігала інколи смужка не то досади, не то таємного задоволення від парубкового залицяння (Коцюб. Словник української мови в 11 томах