пасти

I. Пасти, -су, -сеш

гл.

1) — кого. Пасти. Пасла Кася воли й коні. Чуб. V. 908. От треба тому панові наймита — нікому свиней пасти. Рудч. Ск. II. 9. пішов до бога вівці пасти. Умер. Фр. Пр. 200.

2) — що. Съѣдать, пасясь. Гони вівці мої, де підут, і принесеш того мені, що мої вівці будут пасти. Гн. II. 155.

3) — о́чі (чим), о́ком, очима (кого). Зариться, заглядываться, смотрѣть, не сводя глазъ, на что. В останнє рідними лугами й берегами дід очі приязні пасе й не напасе. К. Дз. 155. Полю просо за током, а він мене пасе оком. Грин. III. 649. Сидить нерухома та пасе нас очима. МВ. (КС. 1902. X. 145).

3) — задню. Быть позади всѣхъ. Сем'я моя не буде пасти між людьми задню. Г. Барв. 348. Тим часом я такий же маю розум, я ні в чому не буду пасти задню. К. Іов. 25.

---------------

II. Пасти, -ду́, -де́ш

гл.

1) Пасть, упасть. Троянці всі замурмотали, Дидоні низько в ноги пали. Котл. Ен. На серці туга така пала, що йому дух так і захватує. Кв. Відразу пав без душі.

2) Опуститься на землю. Полинь ти, соколе ясний... Сядь-пади у мого батька й матері перед ворітьми. АД. І. 95. Прилетіла пава, в головочках пала. Мет. 104.

3) Припасть, покрыться. Приливали доріженьку, — таки пилом пам. Мет. 22.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

пасти — пасти: па́сти очи́ма: слѣдить глазами, не сводить глазъ [ІФ,1890] — пасти очима (343): стежити, слідкувати, [MО,VI] Словник з творів Івана Франка
пасти — па́сти 1 дієслово недоконаного виду виганяти худобу на пашу па́сти 2 дієслово доконаного виду упасти Орфографічний словник української мови
пасти — Випасати, попасати, (трохи) підпасати, (постійно за плату) чабанувати. Словник синонімів Караванського
пасти — [пастие] -су, -сеш, -сеимо, -сеите; нак. -си, -с'іт' (худобу) Орфоепічний словник української мови
пасти — I -су, -сеш, недок. 1》 перех., рідко неперех. Виганяти худобу, птицю на пашу, пасовисько, доглядаючи за нею. 2》 неперех., діал. Пастися. II паду, падеш. Док. до падати 1-5), 7-9), 11). Великий тлумачний словник сучасної мови
пасти — ПА́СТИ¹, су́, се́ш, недок. 1. кого, що, рідко без дод. Виганяти худобу, птицю на пашу, пасовисько, доглядаючи за нею. Мені тринадцятий минало. Я пас ягнята за селом (Т. Словник української мови у 20 томах
пасти — па́сти стежити, спостерігати (ср, ст)||пасти очима ◊ па́сти очи́ма → пасти Лексикон львівський: поважно і на жарт
пасти — Біда тим вівцям, де вовк пастушить. Біда громаді, коли проводирі обкрадають її. Вівці ж мої вівці, великий бутею, а хто вас буде випасати, як я ся оженю. Журба пастуха, що коли ожениться, то не зможе пильнувати овець, а жінки. Лихий пастух вовка годує. Приповідки або українсько-народня філософія
пасти — (кого?), -су, -сені, недок. Вистежувати когось, шпигувати. Звідки ти знаєш? Ти що, пасеш мене? Словник сучасного українського сленгу
пасти — (-су, -сеш) недок., кого. 1. крим., мол. Стежити, спостерігати за кимсь. Хто насмілився пасти його, Меркурія? (А. Кокотюха, Повернення сентиментального гангстера). БСРЖ, 422; СЖЗ, 78; ЯБМ, 2, 143. 2. мол.; жарт.-ірон. Контролювати чиюсь поведінку. БСРЖ, 422; ПСУМС, 51. Словник жарґонної лексики української мови
пасти — ні сі́ло ні (ані́) впа́ло (па́ло), перев. у знач. вставн. словосп. 1. Без будь-якої причини; безпідставно; невідомо чому. — Чи не здається їм дуже дивним те, що я, ні сіло ні впало, берусь учити діти (дітей) дурно (Б. Фразеологічний словник української мови
пасти — I. ПА́СТИ (худобу, птицю); ПОПАСА́ТИ розм., ПОПА́СУВАТИ рідше (перев. у дорозі або час від часу); НАПАСА́ТИ, УПАСА́ТИ (ВПАСА́ТИ) розм., НАПА́СУВАТИ рідше (досита); ПІДПАСА́ТИ розм. (трохи або час від часу). — Док. Словник синонімів української мови
пасти — Па́сти, паду́, паде́ш, паде́ = упа́сти па́сти, пасу́, пасе́ш, пасе́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
пасти — ПА́СТИ¹, су́, се́ш, недок. 1. перех., рідко неперех. Виганяти худобу, птицю на пашу, пасовисько, доглядаючи за нею. Мені тринадцятий минало. Я пас ягнята за селом (Шевч. Словник української мови в 11 томах