певне
Пе́вне
нар. Вѣрно, навѣрно, должно быть. Певне ти, дівчино, иншого кохаєш? Чуб. V. 318.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- певне — пе́вне прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- певне — пр., достеменно і всі пох. від ПЕВНИЙ; ВСТ. мабуть, очевидно, ід. коли подивлюсь; звичайно, певна річ, напевно, запевне. Словник синонімів Караванського
- певне — див. безумовно; мабуть Словник синонімів Вусика
- певне — див. певно. Великий тлумачний словник сучасної мови
- певне — ПЕ́ВНЕ див. пе́вно. Словник української мови у 20 томах
- певне — ЗВИЧА́ЙНО вставн. сл. (уживається для підтвердження думки), ПРИРО́ДНО, НАТУРА́ЛЬНО, Я́СНО, ПЕ́ВНО (ПЕ́ВНЕ), ПЕ́ВНА РІЧ, РОЗУМІ́ЄТЬСЯ, БЕЗПЕРЕ́ЧНО підсил., БЕЗУМО́ВНО підсил., БЕЗСУМНІ́ВНО підсил., БЕЗ СУ́МНІВУ підсил., ЗВІ́СНО розм. Словник синонімів української мови
- певне — Пе́вне, див. пе́вно пе́вно і пе́вне (мабуть), присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- певне — ПЕ́ВНЕ див. пе́вно. Словник української мови в 11 томах