певне

пе́вне

див. певно.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. певне — пе́вне прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. певне — пр., достеменно і всі пох. від ПЕВНИЙ; ВСТ. мабуть, очевидно, ід. коли подивлюсь; звичайно, певна річ, напевно, запевне. Словник синонімів Караванського
  3. певне — див. безумовно; мабуть Словник синонімів Вусика
  4. певне — ПЕ́ВНЕ див. пе́вно. Словник української мови у 20 томах
  5. певне — ЗВИЧА́ЙНО вставн. сл. (уживається для підтвердження думки), ПРИРО́ДНО, НАТУРА́ЛЬНО, Я́СНО, ПЕ́ВНО (ПЕ́ВНЕ), ПЕ́ВНА РІЧ, РОЗУМІ́ЄТЬСЯ, БЕЗПЕРЕ́ЧНО підсил., БЕЗУМО́ВНО підсил., БЕЗСУМНІ́ВНО підсил., БЕЗ СУ́МНІВУ підсил., ЗВІ́СНО розм. Словник синонімів української мови
  6. певне — Пе́вне, див. пе́вно пе́вно і пе́вне (мабуть), присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. певне — ПЕ́ВНЕ див. пе́вно. Словник української мови в 11 томах
  8. певне — Пе́вне нар. Вѣрно, навѣрно, должно быть. Певне ти, дівчино, иншого кохаєш? Чуб. V. 318. Словник української мови Грінченка